Барокова музика звучить у Відні. Сучасна українська академічна музика — у Берліні та Лондоні.

А величезний пласт української хорової творчості кінця ХІХ – початку ХХ століття — той самий, з якого виріс «Щедрик» — досі залишається білою плямою на культурній карті Європи.

Ми заповнюємо цю прогалину. Голосом.

«Через пісню, через культуру, через тисячолітній фольклор України показати, що ми – нація, ми – не росіяни. Ідея полягала в тому, щоб через пісню донести право українського народу на незалежність». Симон Петлюра.

Сто років тому українська хорова капела їздила Європою, щоб довести світу: ми — окрема нація з окремою культурою. Сьогодні ми робимо те саме. Тими самими інструментами. Голосом.

Це — культурна дипломатія в дії:

• ми утверджуємо українське походження шедеврів, які світ роками вважав «нічиїми»;
• ми показуємо українську музику як органічну, рівноправну частину загальноєвропейської традиції;
• ми будуємо довготривалі партнерства з європейськими залами, фестивалями та культурними інституціями — не на один вечір, а на роки вперед.

🎼 5 концертів хорової спадщини Леонтовича на провідних майданчиках Європи — (перелік країн уточнюється).

📖 Видання нотної збірки з латинською транслітерацією — щоб європейські хори могли співати Леонтовича своїми колективами ще довгі роки після туру.

🤝 Партнерства з провідними диригентами, хоровими колективами та культурними інституціями ЄС.

📣 Промо-кампанія, що розповідає світу справжню історію композитора, чий геній досі ховається за одним різдвяним хітом.

• Понад 2500 глядачів наживо в європейських залах.
• Щонайменше 10 партнерських організацій у країнах ЄС — зали, медіа, культурні асоціації.
• Спростування стереотипу про М. Леонтовича як «автора однієї мелодії».
• Ще один цвях у труну російського наративу про «спільну культуру» — бо ця культура ніколи не була спільною.
• Довготривалий місток між українськими митцями та європейським академічним простором.